Виноградівська централізована бібліотечна система
П`ятниця, 15.12.2017, 09:15
Меню

Реєстрація

Пошук

Погода
Виноградів

Форма входу


Категорії розділу
Зміни і доповнення [7]
Зміни і доповнення про письменників Виноградівщини
Художники [5]
Художники Виноградівщини
Громадсько-політичні діячі [35]
Громадсько-політичні діячі

Наше опитування
Як часто Ви відвідуєте бібліотеки?
Всього відповідей: 153

Статистика

Головна » Цікаві особистості » Зміни і доповнення

Бігун Іван Іванович
16.02.2017, 11:07

Бігун Іван

95-річчя від дня народження  репресованого народ-ного поета Народився в с. Велика Копаня.

(1922-2002)

Іван Іванович Бігун народився 26 червня 1922 р. в селі Велика Копаня на Виноградівщині в селянській родині. У його батька було 13 дітей, вижило шестеро –  5 доньок і син. У  Першу світову війну батько був на фронті, звідки повернувся інвалідом. У рідному селі Іван закінчив шість класів, а в 1941 р. – Виноградівську горожанську школу з відмінними оцінками. Два роки працював робітником на залізниці Королево-Хуст. У 1943 р. його забрали в угорську  армію, служив у місті Дюла прикордонником, а в березні наступного року його відправили на фронт на Буковину поблизу м. Берегомет. Був важко поранений. Коли ж трапилась нагода, здався в полон. Лікувався у Чорткові (на Тернопільщині),п отім перебрався у Станіслав (тепер Івано-Франківськ). Деякій час І. Бігун працював тут саніта-ром, відтак – у Новому Самборі. Звідти у жовтні 1945 р. повернувся додому.

Із юнацьких літ особливо незабутнім для І. Бігуна був 1938 р. Одного разу він зайшов у Виноградові до бібліотеки і там його глибоко схвилювали слова з пісні, яку прекрасно, задушевно виконували хлопці й дівчата.

Мова рідна, слово рідне, хто вас забуває,

Той у грудях не серденько, але камінь має.

 

Відтоді він не пропускав жодного заняття, яке про-водили  там січовики, готуючись вибороти Карпатську Україну. А в березні 1939 р. молодий патріот став на її за-хист, коли угорські загарбники вдерлися до рідного краю. Його разом з іншими учасниками «Карпатської січі» заарештували. Кілька днів тримали у підвалі. Згодом як неповнолітнього  випустили.

З 1945 р. І. Бігун навчається в Хустському педучи-лищі. Наприкінці першого курсу прямо з лекції цього вик-ликали в місцеве відділення МДБ, де він просидів 5 діб.  Через місяць, 12 липня 1946 р. його забрали у Виноградів, потім відправили в Ужгород,  де його немилосердно били. Вимагали розповісти про зв’язки з бандерівцями. Закарпат-ський обласний суд 9 жовтня 1946 р. звинуватив його за статтею 54, частиною другою, і засудив на 8 років каторги і 5 років позбавлення громадянських прав.

З Ужгорода відправили до Львова. Почалися страш-ні каторжні муки на лісоповалах у Карелії, шахтах Воркути. У пеклі ГУЛАГів пробув до 14 січня 1954 р.,  після смерті Сталіна був відпущений на волю. Однак  повністю реабі-літований тільки у 1991 р.

Повернувшись до рідного краю, І. Бігун, не міг влаштуватися на роботу, повсюди ставились до нього як до ворога народу. Лише згодом у Королеві  був прийнятий на роботу кочегаром. Потім І. Бігун заочно закінчив Львів-ський сільськогосподарський інститут, відтак понад 10 років – бригадир-садівник у  радгоспі «Комунар». На схи-лах гір та в урочищі «Теплиця» засадив 25 – и гектар ний яблуневий сад. Горіхами озеленив  польові дороги. Заклав два рибника під с. Широке. Звів свій дім. Виростив двох дочок Ольгу та Ганну.  Вийшов на пенсію у 1982 р.

Життя Бігуна склалося так, що його поетичному хисту не судилося розкритися вповні, обставини щоден-ного буття, в яких він перебував, аж ніяк не сприяли його творчому  окриленню. Однак він писав і мріяв донести до людей  своє  внутрішнє, духовне осмислення себе і нав-колишнього світу. Оскільки його поезія звинувачувала  тогочасну радянську систему, то вона  й не могла дійти до читача. Повернувшись на волю, поет закопав свої твори в землю на власному подвір’ї, чекаючи слушного часу, щоб опублікувати їх.

Лише на  схилі літ І. Бігун видав єдину, виношену роками в серці, поетичну збірочку своїх репресованих вір-шів під назвою «Талант».

Його поезії належать до  громадянської лірики, пе-рейнятої палкою любов ю до рідної землі, відданістю на-ціональній ідеї, ідеалам свободи й духовної суверенності. Він не потай, а відверто сповідував  любов до України.

Помер Іван Іванович Бігун 5 січня 2002 р. у с. Вели-ка Копаня.

Джерельні приписи:

  1. Хланта, І.Іван Бігун/Іван Хланта // «Криваві тіні Кремлю»: Літературна творчість репресованих/ Упорядкування О.Д. Довганича. – Ужгород:ВАТ «Видавництво Закарпаття», 2006. – С.7 – 18.
  2. Літературна Виноградівщина: Минуле і сучасне/ Упор. В.Кіш. – Виноградів, 1995. – 65с.
  3. Бігун І. Талант: репресовані вірші. – Виноградів, 1994. – 43 с.
Переглядів: 55 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright ParVY © 2009-2017
Хостинг від uCoz