Катона Іштван

Народився Іштван Катона 13 грудня 1732 р. в Больковце (нині Словаччина), помер 17 серпня 1811 р. в Калочі.

Працював у Надьсомботі, а з 1773 р. професор Пештського університету. Згодом бібліотекар в Естергомській єпископській бібліотеці, потім живе у Калочі.

У політичних дискусіях 90-х pp. XVIII ст. Він був автором анонімних листівок на захист феодальної церкви. Завдяки великій джерельній базі його праці донині залишаються популярними середовищі науковців.

Іштван Катона один із фундаторів угорської історіографії.

Великий фактичний матеріал міститься у його фундаментальній латиномовній праці з історії Угорщини та її регіонів у 42 томах під заголовком «Критична історія Угорщини».

Перші два томи побачили світ у 1779 р. Це історія перших угорських королів династії Арпадовичів, починаючи від Стефана І.

Крім «Критичної...» вийшла «Прагматична історія Угорщини) у двох частинах. Перша частина присвячена династії Арпадовичів до Андрія II, друга-династії Анжу та Габсбурів. Цікавою є струк­тура роботи: розділи мають підрозділи, у яких говориться про ге­неалогію, політичну діяльність, релігійну політику кожного з ко­ролів та подана їх хронологія.

Іштван Катона, будучи прихильником династії Габсбургів, ро­бив свої висновки у світлі вимог офіційної австрійської історичної науки. Закарпатські комітати і їхню історію зображував у взаємозв’язку з іншими регіонами королівства.

Сміливо можемо назвати праці І. Катони джерелознавчими, адже виклад історії Угорщини збагачено документальними матеріалами, які слідують один за одним, автор коментує їх, пояснює і навіть робить спробу критичної оцінки того чи іншого джерела.

Протягом XIX ст. праці Іштвана Катони служили джерелами дослідження для інших вчених. Хоча угорський історик створив фундаментальну історію Угорщини і не конкретизував минуле ок­ремих регіонів (комітатів), однак наведені джерела, фактичний ма­теріал у значній мірі доповнюють відому картину історичного роз­витку Угорщини у тому числі і нашого краю - Закарпаття.

Джерельні приписи:

1.Historia critica rcgum Hungariae. Т. 1-42.- Budae, 1779-1817.

2.Historia critica pnmorum Hungariae ducum.- (1-4).- 1778.

3.   Historia pragmatica Hungariae. - Budae, 1782.- Pars. 1.- 906 p.; 1784 -
Pars. 2.- 896 p.

4.Historia metropolitanae Coiocensis ecclesiae.- (1-2).- 1800.

5.Synopsis historiac Romanorum imperatorum.- 1782.

6.Magyar Eletrajzi Lexikon.- I kоt- Bp., 1891.- 877 old.

7.Revai Lexikon.- XI. Kot. Job-Kontur.- Bp., 1914. - 345 old.

8.Szinnyei Jozsef. Magyar irok eletе es munkai.- Bp., 1897.- V. kot.- 1198 old.