Хто поверне книжці читача?

Звичайно, Інтернет

 Заголовок трохи провокативний і тому, даруйте, неточний. Сама по собі всесвітня мережа не звабить до читання паперової книжки, але це зроблять люди, яким під силу подібне завдання.

  Скажімо, бібліотекарі однієї з кращих в Україні книгозбірень - Виноградівської районної бібліотеки. Сьогодні вона є господарем свого становища – займає весь другий поверх історичної будови позаколишнього готелю-ресторану «Корона», де  відпочивала вся еліта Севлюша-Виноградова. Сьогодні сільські бібліотеки облаштовані надійними приміщеннями для комп’ютерних залів, а їх працівники метикують, як вийти на міжнародних партнерів і залучити ресурси для своєї книгозбірні. Більшість бібліотек компютеризовано, у 14 з них працює Інтернет, вони стали культурними центрами у своїх селах.*

 Але так було не завжди.

І тут на допомогу прийшов інтернет

 10-15 років бібліотеки  намагалися всіма «підручними» засобами доводити свою потрібність На той час всі методи були добрі – готувати виставки, спільно проводити вечори, врешті пропонувати інформацію, виписану з газет та журналів усім потенційним замовникам – місцевій владі, підприємствам, підприємцям...

  У ті ж непрості часи свою допомогу українським бібліотекам почали пропонувати американські платники податків. Мова йде про проект посольства США в Україні LEAP. Кожна книгозбірня могла взяти участь у конкурсі, презентувати  готовність до комп’ютеризації своєї мережі. Звісно, виноградівці не пропустили таку можливість

  - Свій перший грант ми виграли тільки  з другої спроби, розповідає директор районної бібліотеки Катерина Вашкеба. - І в цьому нам допомогла  обласна наукова бібліотека, яка вже мала досвід і виграла конкурс.

 Власне Інтернет допоміг врятувати сільські бібліотеки від чергової спроби «оптимізації», яку свого часу вирішили провести в районі.  Здавалося,  ніщо не врятує систему, яка формувалася багато років – понад півстоліття. І  тут  на допомогу прийшов Інтернет.

 - Оскільки ми вже були підключені до мережі, то звернулися по допомогу до  Національної Парламентської бібліотеки,- згадує Катерина Вашкеба.- Звідти оперативно надали всю інформацію про  бібліотечне законодавство, де було чітко сказано, що спроби ліквідувати сільські бібліотеки є незаконними. (У селі, де більше 500 чоловік, повинна бути бібліотека ). Під час зустрічі з керівництвом району відбулася тривала розмова. У підсумку аргументи на захист бібліотек спрацювали. Питання було відкладено на «довивчення».

  Втім правовий захист був не єдиним аргументом на користь збереження сільських бібліотек. На той час нові можливості відкрила програма «Бібліоміст» - спільне дітище Ради міжнародних наукових досліджень, Агенства США з міжнародного розвитку й обміну, Міністерства культури й бібліотечної асоціації України. Фінансування забезпечує фундація Біла і Мелінди Гейтс.  Один за одним почали розроблятися конкурсні проекти (всього їх було виграно 15), завдяки яким у сільських бібліотеках з’явилася своя оргтехніка У багатьох бібліотеках знову стало людно - селяни потягнулися сюди, щоб зробити копії документів, роздрукувати потрібні тексти.

  Нові технічні можливості допомогли розширити наші послуги – розповідає директор районної бібліотеки. На базі двох комп’ютерних залів ми проводимо навчання груп, вчимо користуватися комп’ютером та вести пошук в Інтернеті, спілкуватися через Скайп, реєструвати власну поштову скриньку, готуємо буклети та інформативні видання. Досить ефективно спрацював проект з правової допомоги. Завдяки мережі наших бібліотек ми збирали запити від людей з різних питань, залучали фахівця, який давав потрібні роз’яснення. Звісно для людей ці послуги були безкоштовними. Ми допомагали вкладникам Ощадбанку через Інтернет активізувати їх рахунки, щоб люди могли отримати грошові компенсації – 1000 гривень. Зараз працюємо з громадами сіл для того, щоб вони могли організувати у себе послуги «зеленого туризму». Але головне, що наші сільські бібліотеки стали самодостатніми культурними осередками, потрібними громаді.

  Опис усіх послуг, які надають виноградівські бібліотеки завдяки програмі «Бібліоміст»,  зайняв би чимало сторінок, тож для ілюстрації пропоную тільки один аспект - як вивчення компютерної грамотності допомагає у працевлаштуванні. Скажімо, Юрій Михайленко, пройшовши навчання, влаштувався оператором з введення обчислювальних даних, Ірина Товт стала документознацем в нотаріуса, Ніна Бондарєва через Інтернет самостійно знайшла роботу за кордоном, приватний підприємець Тетяна Римарук, опанувавши Інтернет, з його допомогою замовляє потрібний товар, Учителі Наталія Шкіря, Марія Кеню, Елеонора Палінкаш, Ірина Іришанська, отримаши знання з новітніх технологій, змогли успішно пройти фахову атестацію...

 Сільська бібліотека: хто був ніким той стане всім

 - Я скажу, що наші бібліотекарі, які виграли грант, - не втримався сільський голова села Черна Василь Івашко, - добилися того, чого досі не могли зробити уряди двох держав. Ми ніяк не доб’ємося, щоб був відновлений спрощений перехід через кордон у румунське село Тарна Маре, до якого рукою подати. Щоб зустрітися з керівництвом села ми мусимо обїжджати сотні кілометрів. Але відколи у нашій бібліотеці запрацював Інтернет, Скайп ми можемо обговорити з колегами всі потрібні теми. Тим більше, що в Тарна Маре вільно розмовляють по-нашому.

  У селі Черна  (тут працюють Ірина Росоха  та Мирослава Гончар) бібліотечний Інтернет не лише дозволив спілкуватися з  українською діаспорою в Румунії. Справа в тому, що в Черні й навколишніх селах більшість сімей мають родичів-заробітчан, які виїхали в США, Португалію, Канаду... Відтепер односельці пройшовши навчання постійно спілкуються зі своїми дітьми, братами й сестрами, які працюють далеко за кордоном. Ось так змогли відновити живе спілкування закарпатка Катерина Груздєва, яка живе в США, Ірина Буташ в Італії, Оксана Бабей у Потругалії. А, скажімо, Дарина Князікевич, завдяки бібліотечному Інтернету познайомилася з італійкою і знайшла собі роботу на Середземномор’ї. 

  Велику роль відіграла ініціативність бібліотечних працівників у селах. Скажімо, керівник філії у Малій Копані _Віталія Дубровка всю інформацію надає дітям, залучає художню самодіяльність, бібліотека стала справжнім клубом для місцевої інтелігенції. Позаминулого року бібліотека виграла, крім комп’ютерної техніки,  проектор  і у цьому селі зараз повноцінно працює  «літній амфітеатр», де проводиться перегляд  кінофільмів.

  У Новому Селі  Мелінда Молнар прийшла працювати «не з порожніми руками». Вона вже до того активно займалася з дітьми навчала, декоративному мистецтву. А вже працюючи в бібліотеці розширила свої звязки з угорськими партнерамии. Завдяки Інтернету вони обмінюються інформацією, готують спільні проекти. Їздять  один до одного в гості. Новосільська бібліотека, як і Малокопанська належить до кращих сільських книгозбірень області й України.

  Сьогодні Інтернет, комп’ютерну оргтехніку успішно використовують у Олешнику, де здійснили власний проект співпраці з фермерами. Відчувають ефективну допомогу бібліотек у селищі Королево, селах Фанчиково , Ботар,_ Хижа, Веряця,  Сасово (завідуючі бібліотеками-філіями: Гілвей Е.І, Козьма М.О., ГергельТ.Й., Гайдук О.І..,_Гафинець Л.Т.,Шуба Г.Ф.). Загалом бібліотеки виграли 15 грантів за програмами «Бібліоміст» та іншими міжнародними (угорськими) проектами.

Про срібного чоловічка і звук інтернет-павутини

  І нарешті про книгу як основну місію бібліотек. Виросло покоління, яке почувається у віртуальному світі, як удома, але воно навряд чи зможе щось сказати про срібного чоловічка Бумса, чи  про «Звук павутинки» - дивовижну повість Віктора Близнеця, чи про багато інших книжок. Появилася генерація, яка розучилося читати звичайні, паперові книжки. Проте всесвітня павутина у цьому не винна. Скоріше навпаки. Саме інтернет-технології допожуть виховати новітнього читача, переконана Катерина Вашкеба. Цього року Виноградівська бібліотека запроваджує власний проект, розрахований на розширення кола читачів. Заплановано зустрічі не лише з «живими» письменниками, але й онлайн-зустрічі зі столичними авторами.  Відповідно появиться інтерес до їх книжок. Врешті інтернет дає можливість інформувати про нові надходження, які ми обговорюємо і на нашому сайті,  в наших блогах і в основних соціальних мережах-  «Фейсбук», «Вконтакте», «Однокласники». Тобто створюється така інтернет-спільнота, об’єднана інтересом до книги.

  Тим часом бібліотека стала місцем зустрічей для наших творчих і громадських організацій – Товариства ім. Олени Теліги, «чорнобильців», творчого об’єднання письменників району «Красне слово», Громадської ради... Це люди, які активно використовують наші технічні можливості, але крім того стають  нашими активними читачами, а своїм інтересом до читання книги неминуче подають приклад іншим.

  Є розуміння і з боку влади. Чимало коштів вона виділила на ремонт та облаштування приміщень. Цього року ми отримали з районного бюджету 20 тисяч гривень на придбання літератури. Тому сьогодні триває поповнення бібліотечного фонду, який може привернути увагу читачів, людей, які розуміють – ні Інтернет, ні кіно не замінять книгу.  Завдання бібліотек –  за допомогою Інтернету систематизувати  весь потік книжкової інформації, допомогти читачам  зробити власну селекцію з величезного масиву літератури, підсумовує Катерина Вашкеба.

  * Автор не має наміру ідеалізувати становище бібліотек.  Проблем вистачає вдосталь,  в тому числі й з матеріальною базою і адекватною оплатою праці бібліотекарів, і  в стосунках з деякими місцевими головами. Але тим не менше Виноградівська ЦБС  - одна з кращих і для порівняння достатньо «пройтися» сайтами   інших районних бібліотек області, так би мовити, оцінити різницю.