Трудові відносини – стержень усіх правовідносин в Україні.

 Правовідносини у сфері трудового права — це врегульовані нормами трудового законодавства трудові й тісно пов'язані з ними відносини у сфері праці.

Залежно від суспільних відносин, які є предметом трудового права, існують і відповідні їм правовідносини. Провідними у сфері трудового права є відносини трудові. Їм можуть передувати відносини, пов'язані з працевлаштуванням. Разом з ними існують правовідносини з нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю України, які завжди виникають та існують стосовно працівника, поряд з його трудовими відносинами. Можуть виникнути й правовідносини щодо матеріальної відповідальності сторін трудового договору за шкоду, заподіяну іншій стороні, а також процесуальні відносини з вирішення індивідуальних і колективних трудових спорів.

Усі види правовідносин трудового права мають вольовий характер, бо виникають з волі суб'єктів трудового права (роботодавець – працівник) і відображають дію норм трудового законодавства.

Об’єктом правовідносин трудового права є матеріальне зацікавлення в праці,  внаслідок трудової діяльності.

Отже, трудові відносини є серцевиною відносин, які становлять предмет трудового права. Тому їм надається велике значення як у теорії, так і в практиці трудового законодавства.

Щодо визначення трудових відносин, то його можна сформулювати, як добровільний юридичний зв'язок між працівником і роботодавцем. Працівник зобов'язується особисто виконувати визначену трудову функцію за обумовленою спеціальністю, кваліфікацією, посадою в даній організації з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченої законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Це поняття трудових відносин визначає його суть, а через  обов'язки й зміст цих правовідносин, встановлює суб'єкти трудових відносин  (з одного боку це працівник, а з другого - роботодавець).

Особа, що перебуває в трудових відносинах з роботодавцем на підставі укладеного трудового договору, виконує певну трудову функцію.

Мінімальний вік для укладання трудового договору визначено ст. 188 КЗпП України. Щодо максимального, то його не визначено в Кодексі законів про працю України. Тільки в окремих випадках, враховуючи специфіку праці, законодавством про працю може визначатися максимальна межа щодо віку працівника (для прикладу Закон України «Про державну службу»).

Таким чином, трудові відносини є визначальними в житті працездатного населення нашої молодої держави, на яких будуються всі взаємовідносини в соціальній, економічній та політичній сфері.

Головний державний інспектор праці

ТДІзПП у Закарпатській області                                                            М.О.Ціник