Виноградівська централізована бібліотечна система
Понеділок, 09.12.2019, 01:46
Меню

Реєстрація

Пошук

Погода
Виноградів

Форма входу


Категорії розділу
LEAP-4 [4]
Інтернет для читачів публічної бібліотеки
Бібліоміст [20]
Інтернет для читачів
ПДГ [199]
Пункт доступу громадян до офіційної інформаціїї
Гранти і проекти в Україні [144]
Гранти і проекти в Україні

Наше опитування
Як часто Ви відвідуєте бібліотеки?
Всього відповідей: 155

Статистика

Головна » Програми та проекти » ПДГ

Чому правила внутрішнього трудового розпорядку є необхідними
24.04.2014, 16:14

Нерідко вважають, що правила внутрішнього трудового розпорядку – це аркуш паперу, на якому зазначено дані про початок роботи, перерву на обід та кінець робочого дня у підприємствах, установах, організаціях різних форм власності. Зазвичай такий аркуш вивішують на видному місці в офісі для ознайомлення працівників з графіком роботи. Та це лише витяг з правил. Самі правила аж ніяк не можуть вміститися на одному аркуші паперу, якщо їх надрукувати навіть найдрібнішим шрифтом.

Правила внутрішнього трудового розпорядку – це розроблений роботодавцем у встановленому порядку документ, який регламентує організацію праці за допомогою якого підприємство забезпечує дотримання трудової дисципліни та нормативну поведінку працівників. Напевно, є необхідність нагадати, що будь-які правила з організації праці є службовими документами, в яких викладаються норми, настанови або вимоги, що регламентують певний порядок якихось дій, поведінку, тощо. За своєю формою і змістом вони подібні до інструкцій, а іноді є їхньою складовою (приміром, Правила оформлення вихідних документів, які входять до Інструкції з діловодства). Дехто з фахівців стверджує, що на підприємствах, де працює менше п’яти осіб, правила внутрішнього трудового розпорядку не обов’язково складати в письмовій формі, тобто це питання вирішується на розсуд роботодавця. Ми не погоджуємось з такою думкою з кількох причин. По-перше, у статті 43 Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право та належні, безпечні і здоров і умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам також гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за свою працю. По-друге, в статті 21 Кодексу законів про працю, в якій визначено поняття трудового договору, йдеться про те, що працівник зобов’язується виконувати роботу за трудовим договором і має дотримуватися трудового розпорядку. По-третє, статтею 142 КЗпП України передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються представниками трудових колективів за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил. У де-яких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну (наприклад, «Статут про дисципліну спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб», затвердже ний постановою Кабінету Міністрів від 12 жовтня 2000р. №1540; Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств», затверджене постановою Кабінету Міністрів від 13 березня 2002р.№294). Правила внутрішнього трудового розпорядку необхідно скласти в письмовій формі через те, що вони вважаються документом з організації процесів управління, - це знайшло своє відображення в Державному класифікаторі управлінської документації ДК 010-98 (коди: 0202044-0202048). Більше того, стаття 29 КЗпП України прямо вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. Звісно, можна послатися на те, що обов’язки працівника перелічені в колективному договорі, в посадових інструкціях з охорони праці, пожежної безпеки, в наказах, щодо обов’язків окремих працівників. Це так, але за відсутності правил внутрішнього трудового розпорядку, укладених у письмовій формі, працівники підприємства позбавле ні законних прав на працю, тобто роботодавець може звільнити будь-кого з власної примхи. Відсутністю документа про ознайомлення з правилами трудового розпорядку під розписку може також скористатися несумлінний працівник, який порушує дисципліну праці. На висловлені до нього претензії він має право відповісти, що ніхто його не ознайомив з вимогами трудового розпорядку. Тож роботодавець не застрахований, що у разі звільнення такого працівника суд не відновить його на роботі. Отже правила внутрішнього трудового розпорядку мають бути обов’язково складені в письмовій формі, - це вигідно як працівнику так і роботодавцеві.



 



 

Переглядів: 226 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright ParVY © 2009-2019
Хостинг від uCoz