Незалежно від того, чи тимчасова непрацездатність працівника настала до початку простою, чи у період простою та продовжується після його закінчення, оплата днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється на загальних підставах і надається у порядку та розмірах, встановлених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240.

Розрахунок середньої заробітної плати провадиться шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) згідно з графіком роботи підприємства (працівника) у розрахунковому періоді.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі та оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати залежно від страхового стажу, на кількість днів (годин), які підлягають оплаті за графіком роботи підприємства, установи, організації, структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи працівника.

Отже, листки непрацездатності, які припадають на період простою, працівникам мають бути оплачені за робочі дні (години) за графіком роботи цих працівників, що пропущені через хворобу. Іншої оплати днів тимчасової непрацездатності під час простою підприємства не з вини працівника діючим законодавством не передбачено.

Головний державний інспектор праці                                                     М.О.Ціник