Виноградівська централізована бібліотечна система
П`ятниця, 06.12.2019, 04:49
Меню

Реєстрація

Пошук

Погода
Виноградів

Форма входу


Категорії розділу
LEAP-4 [4]
Інтернет для читачів публічної бібліотеки
Бібліоміст [20]
Інтернет для читачів
ПДГ [199]
Пункт доступу громадян до офіційної інформаціїї
Гранти і проекти в Україні [144]
Гранти і проекти в Україні

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 127

Статистика

Головна » Програми та проекти » ПДГ

Права вагітних жінок та жінок, які мають неповнолітніх дітей
25.09.2014, 11:48
Права вагітних жінок та жінок, які мають неповнолітніх дітей Отже, загальні «послаблення» для жінок поки що стосуються лише обмеженого використання їхньої фізичної сили та заборони застосовувати працю жінок у певних сферах робіт. Проте зрозуміло, що вагітна жінка повинна особливо дбати про своє здоров'я, а жінка, яка має малолітніх дітей, обмежена у можливостях використовувати свій час для роботи (навіть за умови форс-мажорних для підприємства обставин). З огляду на це трудовим законодавством України заборонено залучати вагітних жінок та жінок, як мають дітей віком до трьох років, до робіт і у нічні зміни, у вихідні дні, надурочних робіт, а також відправляти таких працівниць у відрядження (ст. 176 КЗпП). До речі, ці, а також інші пільги та гарантії, встановлені для жінок, які мають дітей певного віку, поширюються і на жінок, які мають усиновлених дітей відповідного віку. Якщо вагітних жінок та жінок, які мають дітей до трьох років, взагалі не можна залучати до надурочних робіт чи відправляти у відрядження, то, згідно зі статтею 177 КЗпП жінок, які мають дітей віком від трьох років або ж дитину-інваліда, можна залучити до таких робіт чи відправити у відрядження лише за їхньою згодою (як письмовою, так і усною). Зрозуміло, що відмова згаданих категорій жінок від надурочних робіт чи відрядження не є порушенням трудової дисципліни. Крім того, вагітну жінку чи жінку, яка має дитину-інваліда або дитину віком до шести років,не можна без її згоди тимчасово переводити на іншу роботу (ст. 33 КЗпП). Вагітна жінка відповідно до медичного висновку може також просити роботодавця зменшити їй навантаження на роботі — точніше, норму виробітку чи обслуговування. Якщо ж окремий вид праці вагітній жінці взагалі важко виконувати чи умови роботи шкідливі для її здоров'я, жінка, маючи право може вимагати перевести її на інше місце роботи. Фінансових збитків при цьому вона не зазнає — навіть якщо на новому місці роботи заробітна плата менша у працівниці зберігається середній заробіток, який вона мала до переведення (якщо оплата на новому місці роботи вища, то й заробітна плата жінки відповідно збільшиться). Більше того, доки вагітну жінку, якій стало важко виконувати свою звичайну роботу, переведуть на інше місце роботи, від попередньої роботи вона звільняється, а всі пропущені дні підприємство має їй оплатити виходячи із розміру її середнього заробітку. Якщо жінки, які мають дітей віком до трьох років, не можуть виконувати попередню роботу, їх повинні перевести на іншу роботу із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою до досягнення дитиною віку трьох років. До речі, відповідно до пункту 3 частини другої статті 9 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі — Закон № 504) час роботи вагітної жінки на легшій чи менш шкідливій роботі за медичним висновком все одно увійде до стажу, який дає право на додаткову щорічну відпустку відповідно до статей 7, 8 цього Закону (звичайно, якщо це право жінка мала до переведення). Також вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, вправі вимагати від роботодавця встановити їм неповний робочий день чи неповний робочий тиждень (ст. 56 КЗпП). Але у цьому разі їхня заробітна плата вже зале¬жатиме від відпрацьованого часу чи виробітку. Нагадаємо, що при неповному робочому дні працівник щоденно працює меншу кількість часу, ніж це вимагається за графіком або правилами внутрішнього трудового розпорядку (скажімо, не 8 год., а 4), тоді як при неповному робочому тижні тривалість робочого дня залишається такою самою, але зменшується кількість робочих днів протягом тижня (скажімо, замість п'яти днів робочими є лише чотири). Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Головний державний інспектор праці М.О.Ціник
Переглядів: 577 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright ParVY © 2009-2019
Хостинг від uCoz