Захист прав неповнолітніх у сфері трудових відносин

Кодексом законів про працю України передбачено ряд вимог, які забезпечують соціально-правовий захист осіб віком до 18 років

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Умови праці – стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за основними видами економічної діяльності.

Конвенція ООН про права дитини визначає право дитини на захист від економічної експлуатації та від виконання роботи, яка може становити небезпеку для її здоров’я, перешкоджати її фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку. Конвенція ООН про права дитини зобов’язує держави-учасниці захищати дітей від експлуатації у будь-якій формі, здатній завдавати їм моральної, фізичної, психічної чи іншої шкоди (ст.6, 19, 24, 27, 31, 32, 35, 36).

Регулювання трудових відносин на загальнодержавному рівні відбувається на основі положень міжнародного права у цій сфері. У ст.43, ст.52 Конституції України вказано, що використання праці неповнолітніх на небезпечних для їх здоров’я роботах забороняється, експлуатація дитини переслідується за законом.

У Кодексі Законів про Працю, прийнятому 10 грудня 1971 року, і чинному на сьогодні із змінами та доповненнями, Законах України "Про зайнятість населення" від 1 березня 2001 року, "Про охорону праці" від 21 листопада 2002 року, "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року та інших нормативно-правових документах нашої держави визначено норми, що стосуються праці неповнолітніх.