Бровді Іван Васильович

Народився  Іван Васильович 2 червня 1939 р. в с.Онок Виноградівського району.

 Після закінчення середньої школи у Великих Ком’ятах (1952-1955), І. Бровді навчався в Училищі прикладного мистецтва в Ужгороді (1956-1961). Від того часу створив значну кількість монументальних робіт, бронзових та дерев’яних рельєфів для площ і будівель на Закарпатті. Багато з них стосується тем русинської історії та культури, в тому числі алегорична робота «Син і вир» (1978) біля Синевирського озера на Верховині; «Зодчий» (1980) для Закарпатського етнографічного музею під відкритим небом в Ужгороді; серія чотирьох барел’єфів «Історія Мукачева» (1986), у дворі школи мистецтва; дерев’яний рельєфний портрет Августина Волошина (1998); і монументальна бронзова композиція – статуї слов’янських вчителів Кирила й Мефодія (1999), яка прикрашає головну площу Мукачева. У рідному селі Іван Бровді закінчив семирічку, потім у сусідніх Великих Ком'ятах одержав атестат зрілості. Ще в початкових класах у Івана проявився хист вирізати з каолінових глин, якими багата околиця Онока, фігурки звірів, птахів, людей. Вчителі хвалили доробки юнака і радили матері віддати сина на навчання в Ужгород.

У1956 році вступив в Ужгородське училище прикладного мистецтва. Спочатку Іван Бровді брався за все, та найбільших успіхів він досяг у декоративно-монументальній скульптурі та станковому живописі. Його композиції, вирізані з дерева, на виставках кращих студентських робіт викликали схвальні відгуки педагогів Ф. Манайла, В. Свиди, П Бал-ли, М. Поповича, А. Шепи, К. Лозового, І. Гарапка, М. Медвецького

 Амплітуда творчих захоплень Івана Бровді – широка. В останні роки його мистецькі домінанти – в царині живопису. Скульптура з чіткою тривимірністю і монохромністю візуального мовлення поступається місцем площинному живописному відтворенню з яскравою поліхромією звучних декоративних кольорів, що складають прикметну ознаку його полотен. Пензлик, як і різець, стає слухняним інструментом в талановитих руках Майстра.

Живописець успішно уникає поверхової красивості, штучної правдоподібності та глянцевого гламуру картинного відтворення. Слушно віднайдена образотворча лексика цих малярських звернень творена сильними, динамічними, енергійними живописними формами, соковитим звучним лунким колоритом, сміливими зіставленнями та контрастами барвистих площин, міцною виваженою композиційною та об’ємно-структуровою побудовою.

Премії:              

Лауреат премії ім.А.Ерделі та Й.Бокшая 1998 р.

 Заслужений художник України             1997 р.

 Народний художник України                2008 р.

 Лауреат обласної комсомольської премії ім. Д. Вакарова  1972  р.

 Заслужений учитель України                 1970 р.

Використана література:

Данилюк, Іван. Еліксир його молодості [Текст]: [Худож. Іван Бровді] / І.Данилюк // Мукачево.-2003.-11 верес.-С.2                   

 Федорук, Олександр. Щаслива мистецька доля подружжя Бровді [Текст] : [Худож. Лариса та Іван Бровді] / О. Федорук // Образотв. мистец. - 2007. - № 1. - С. 33-36            

 http://zakarpattya.net.ua/ukr-news-41587-Zakarpattia-Shliakh-do-Olimpu-narodnoho-khudozhnyka-Ivana-Brovdi                  

 http://zakarpattya.net.ua/ukr-news-55240-Ivan-Brovdi-Dialoh-dovzhynoiu-v-70-rokiv