15 травня у бібліотеці-філії села Олешник відбулось чергове заняття школи взаємо обміном досвідом роботи на тему: «Новітні інформаційні технології на допомогу сільськогосподарському виробнику».

Не варто сміятися. Особливо у цей перехідний період, коли інтернет-інформація є далеко не в кожному сільському домі, а оперативно дізнатися про важливі факти треба. Адже, за словами голови Закарпатської асоціації фермерів і приватних землевласників Юлії Пелешкей фермер не просто людина, яка вирощує урожай. Фермер – це учасник сучасного аграрного ринку.  І від обізнаності в сучасних технологіях, законодавстві, ринках збуту залежить успіх тої справи, якою він займається. Навіть маючи  вдома той же комп’ютер і доступ до всесвітньої мережі фермер не завжди встигає знайти інформацію, яка йому потрібна. І тут на допомогу приходять сільські біблотекарі, які цю інформацію можуть знайти, відсортувати і вже готову закинути на «Робочий стіл» бібліотечного комп’ютера чи на «мило» того ж таки фермера.

Згоден, поки що не кожен працівник книгозбірні розуміє смисл останнього речення, але скажімо в таких селах Виноградівського району як Черна, Мала Копаня, Дротинці, Нове село, Ботар, Хижа, Сасово, Королево, Олешник бібліотекарі пропонують інформаційні послуги всім односельцям.

Весь цей вступ підводить до репортажу про презентаційну подію в селі Олешник під назвою «Бібліотечні інформаційні системи на службі аграріїв». Звучить не надто інтригуючи, але тим більшим було враження від події запрошених гостей.  Відкрила презентаційну програму керівник сільської бібліотеки Оксана Любка

         У першу чергу відкриттям  для гостей стало те, що бібліотечними ресурсами реально користуються олешницькі аграрії, шукаючи необхідну інформацію. Як скажімо квітникарка з двадцятирічним стажем Ганна Скудар.

         - Послугами бібліотеки я користуюся все життя, розповідає Ганна Іванівна, а зараз, коли потрібно знайти й необхідне насіння, необхідні препарати, то бібліотечний Інтернет став незамінним помічником. За допомогою Інтернету й системи «Skype» квітникарка має постійний зв’язок з відомими фірмами, використовує їх продукцію, прислухається до консультацій.

         Зрештою, користь від сільської бібліотеки хоча б у тому, що в її стінах було піднято досить гострі проблеми місцевих (та й мабуть всіх українських) виробників.

         Фермер Іван Деяк – один з найпотужніших аграріїв, який розпочав свою діяльність  в Олешнику кілька років тому. Але пережитих труднощів назбиралося вдосталь. Скажімо, виділила держава фінансову підтримку на розвиток тваринництва. Кошти пішли за призначенням – все по совісті. Але у звітах, говорить Іван Михайлович, одне слово було написано «якось не так» і вже перевіряючи органи вимагають повернути допомогу державі. А це значить, що доведеться продати половину поголів’я худоби і про «розвиток тваринництва» не може бути й мови. До всього додається проблема реалізації тваринницької продукції. Молоко доводиться продавати «по людях», але хіба це шлях для масового виробництва?

         За словами сільського голови Михайла Сігеті у Олешнику працює 13 фермерських господарств і сільгосппідприємство «Нове життя», які переважно займаються вирощуванням зернових. Проблем вистачає і у фермерів і у власників особистих господарств. Однак люди не дають землі простоювати, тому практично вся рілля в Олешнику оброблена і, дасть Бог, принесе хороший врожай.

         Учасник форуму Степан Погоріляк свого часу керував тваринницькою галуззю всього Виноградівського району, тривалий час працював заступник голови колгоспу «Нове життя». Зараз він займається відгодівлею худоби в особистому господарстві, сам лікує, доглядає за нею, бо сільську роботу любить і трудиться з 1953-го року. Проте переконаний, що найбільш ефективно працювали аграрії в умовах спільного обробітку землі, кооперації в аграрній діяльності, коли в сільському господарстві України було працевлаштовані майже 5 мільйонів чоловік. Щодо можливостей бібліотечної системи то Степан Петрович висловив однозначну підтримку новим технологіям.

        Сьогодні, - говорить директор районної ЦБС Катерина Вашкеба, - бібліотекар сам аналізує, чим може бути корисним односельцям, бібліотечним відвідувачам і якщо проводить  якусь акцію, то вона справді продиктована життям громади. У цьому відношенні праця бібліотекаря має потужну творчу основу, багато що залежить від його ініціативності.

Зрозуміло, поки що не кожне село може запропонувати такі ж, як у Олешнику, послуги. І тому довелося трохи позаздрити, слухаючи розповідь керівника української спільноти в Литві Ігора Іванця про тотальний рівень комп’ютеризації в їх бібліотеках.

Василь Горват власний кореспондент газети – «Новини Закарпаття»