Виноградівська централізована бібліотечна система
П`ятниця, 06.12.2019, 04:55
Меню

Реєстрація

Пошук

Погода
Виноградів

Форма входу


Категорії розділу
Новини [848]

Наше опитування
Як часто Ви відвідуєте бібліотеки?
Всього відповідей: 155

Статистика

Головна » Статті » Новини » Новини

Вдалий заспів молодих і зрілих літераторів Виноградівщини

У серії «Бібліотека газети «Слово»», започаткованої журналістом Петром Попадинцем у липні 1997 року вийшло чимало цікавих публіцистичних та художньо-літературних видань. Зараз за сприяння нашого земляка, народного депутата України Івана Івановича Бушка вийшов у світ перший номер літературно- мистецького альманаху «Західний кордон». Його тираж – 300 примірників, 70 сторінок офсетного друку, творчий звіт 9-ти літераторів Виноградівщини.

Альманах відредагував талановитий поет за покликанням і літератор та журналіст за фахом Василь Кіш. Комп’ютерну верстку виконала Розалія Талабіра. Карпатські краєвиди для обкладинки зняв Борис Корнієнко. Сам альманах прикрасили графічні роботи художниці з Фанчикова Валентини Костьо.

Про те, що Виноградівщина має своє творче лице і культурно-мистецьке життя в ній постійно нуртує красномовно засвідчили молоді і талановиті літератори, яким випала честь зараз дебютувати у цьому альманасі. Відкривається він афоризмом поетеси Світлани Кедик: «Якщо зло огорнути Любовю, то воно обовязково стане частиною добра. ЇЇ інтимна лірика «Візьми мене так, як я тебе хочу» займає від 3 до 11 сторінки. Переплітається вона з прозою «Щоденник святої грішниці» - уривками «Чужинець», «Від любові до ненависті і навпаки», «Закохані», «Сльози». Це оспіваний дивний круг людських почуттів, у яких постійно народжується, крутиться і світиться Жінка. ЇЇ чоловік відкриватиме упродовж життя, як непрочитану книгу. Вона завжди кликатиме, вабитиме до себе своєю загадковістю, новизною і свіжістю почуттів, слабкістю і наївністю, вантажем думок, від яких неможливо позбутися.

Поет Микола Садовий (стор. 12-17) афоризмом вибрав рядки «З послання полям до конунга варяжського «Земля наша багата, а мужі наші глупі». Його вірші «Прорив Євракліону», «Львів. Етюд коло вірманської церкви», «Клич журавлів», «Нові викопні», «Наклеп на погоду», «Тенета сподівань», «Мить парсеку», «Ноктюрн пам’яті Гаврилу Глюку», ліричні поезії «Сонце тут чіплялось за березу», «Осінь з парасолькою гуляє», «Забулась пісенька швиденько» (записана від 104 річної Ганни Кулик «Ой, бузьку, бузьку, не ходи по болоту…»), навіває цікаві роздуми про нашу можливість спроектувати слово, яке править нашу совість і гідність, щоб не у карнавальній масці під прихід серенади, а з шляхетною душею нектаром чистим до людства нести нашу славу.

Свою бібліотопію «Нічого зайвого, окрім життя» (стор. 18-27) у «НЕОзначених днях» пропонує читачеві Валентина Костьо. Це - шлях, що розгалузився вчора, цяточкою пташка, що ширяє далеко в небі, білизна проти місяця, яка висне на мотузці, кроки стихлого дощу, кохання, що пером жарптиці до тебе падає і боїться мук. ЇЇ проза «Один день», «Сни сплячої красуні» - «Криниця снів», «Код 6619», «Куплю папугу», «Тепер у мене інший спокій» - це викохані в її душі поняття про людські цінності і відчуття щастя, що приходить до кожної людини.

Цікавий прогляд історичних подій, який випав на долю покоління, що прожило минуле століття, злом віків і перейшло у нове тисячоліття цікаво подав у оповіданні «Містика і тільки» наш земляк, самобутній поет, письменник-фантаст і пісняр Володимир Маталасов (стор. 28-41). Перечитуючи історію Варфоломія Всевидячого, якого в червні поточного року, серед білого дня викрили представники позаземної цивілізації, відчуваєш глибину прихованої думки автора, який підкреслив відповідальність державовладців перед народом. Хоч чоловікова відсутність на землі була незначною, однак вона набрала широкого громадського розголосу і відчутного міжнародного резонансу…

Вернісаж Бориса Корнієнка «Фотографія як життя» (стор. 42-45) передає настрій нашої епохи. Це – «Боржавське диво», церква Покрови Пресвятої Богородиці побудована Іваном Маргітичем в рідному селі, купальські розваги, забута людьми капличка і хрест на старовинному кладовищі, спів солов’я, світлина «Молоду ми зодягаєм», «Перший сніг», «Збирається на грозу, «Кошача злість», «Неприборкана стихія», «Юні танцюристки», «Винороб Мішко – бачі працює і в ночі», «Палац Перені – дворянське гніздо», «Лелеки знову прилетіли», «Цвіте сакура» засвідчили що в об’єктиві фотокамери майстра зупинилися неповторні миттєвості нашого життя.

Студентка Київського Національного університету імені Тараса Шевченка Олександра Онисько (стор. 46-52) прийшла до читача щира, відверта і розкута і запевнила його «У морі є перли і пісок. У житті є гейші і куртизанки». Вона запропонувала свої твори «Санта Бар бара у Нью-Йорку на український лад», «Бути жінкою», «Хочу бойкоту», «5 місяців», які написані так дивовижно, що сам приходиш до висновку «Життя варте того, щоб його прожити і не бути ізольованою від світу. Прагни побачити все, чим живе і дихає Земля, Всесвіт і ти у часі, який долею відведено тобі».

Письменник-фантаст Василь Горват (стор. 53-57) впевнений «Епоха пост - модернізму минула і настали нові часи». Він відсуває «соціалістичний реалізм», прагне визначити відтинок часу, в який живемо і творимо, дає визначення літературі і мистецтву яка зараз існує. На березі серпневої річки Тиси надибав на юних представників Богем. На стінах зруйнованої меблевої фабрики вони творили проекцію власних снів і світів. Їх не хвилювали розбиті часом і людською безгосподарністю дороги, їм не було діла до корумпованої влади. Їхня творчість – вибір особистої свободи, а написані роботи – заявки на шедеври які стануть на рівні з картинами Пабло Пікало, Анрі Маріса, Енді Воргола. У молодих свій смисловий підхід, який вони чітко виразили і відбили в дійсності. Їхній «Світ Добра» стане дзеркалом нового світосприйняття, яку сучасна юнь пропонує світові, який зароджується в третьому тисячолітті.

У альманасі «Західний кордон» чітко виклав свою позицію поет і публіцист, прозаїк і справедливий критик Василь Кіш (стор. 58-62). З вірою в надію і любов він веде «Діалог поета і совісті», «На Малій Польовій», «Астрометрії Наталії», «Про мамку і грушку довгеньку», «Сердитий вірш», «Сага про чоловіка», «Ностальгічне» та інші вірші, в яких закладена глибока суть і призначення людини залишити на землі по собі світлоокий слід, велику історію, відгомін голосів у нашій пісні, жаданню розмаринку, прощань і зустрічей печать. Бо воно все людське, все нам дано від Бога. І залишиться гречкосіям і плуг, і меч, і усміхнене дитя, і солов’їний з рання спів, бо ланцюжок життя вічний.

Девятим автором у розділі «Якби дустав я мало власти», у альманасі дебютує добре знаний у Виноградові фігляр Михайло Чухран стор. 63-69).  «Кидь не занєш што писати, ти пиши правду», каже читачеві прищуривши свій погляд. Його вірші «Власть», «Вадаска», «Китайські гени», «Панська хворота» та «Перший закарпатський космонавт» розвеселять читача, зібють хвилю доброго настрою і повернуть лицем до материнської русинської мови.

Перша ластівка – альманах «Західний кордон» знайде свого читача і відкриє йому багатожанровий світ красного письменства, що народжується і побутує на Виноградівщини і має право на своє існування.

 

 

Марія Конкіна

місто Виноградів

Переглядів: 346 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Copyright ParVY © 2009-2019
Хостинг від uCoz