Якщо протягом строку випробування встановлено
невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або
уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий
договір.
При цьому, звільнення працівника за
результатами випробування повинно бути оформлено наказом власника
або уповноваженого ним органу.
В наказі обов'язково
робиться посилання на статтю 28 Кодексу законів про працю
України ( 322-08 ).
Розірвання трудового договору
з цих підстав
може бути оскаржене працівником
в порядку, встановленому
для розгляду трудових спорів у
питаннях звільнення.
Доцільно зазначити, що законодавство про
працю передбачає види трудового
договору залежно від терміну.
Так, залежно від строку трудовий договір
може бути:
1) безстроковим, що укладається на
невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за
погодженням сторін;
3) таким, що укладається на час виконання
певної роботи.
Строковий трудовий договір
укладається у випадках,
коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк
з урахуванням характеру наступної роботи,
або умов її виконання, або інтересів
працівника та в
інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Крім того,
слід відмітити, що
законодавство про працю передбачає укладання
трудових договорів про тимчасову та сезонну роботи.
Трудові договори про
тимчасову роботу укладаються
з працівниками прийнятими на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх
працівників, за якими зберігається їх місце
роботи (посада), -
до чотирьох місяців.
В наказі (розпорядженні) про
прийняття на роботу зазначається,
що даний працівник приймається на
тимчасову роботу, або зазначається строк
його роботи.
Щодо укладення трудових договорів про сезонну
роботу, слід зазначити, що
сезонними вважаються роботи, які
через природні і кліматичні умови виконуються
не весь рік,
а протягом певного періоду (сезону),
але не більше 6 місяців. Порядок організації сезонних робіт регулює,
зокрема, Положення про порядок організації сезонних робіт, затверджене постановою Кабінету Міністрів
України від 27 квітня 1998 р. N 578 ( 578-98-п ).
Також варто зазначити, що особливою формою
трудового договору є контракт, сфера
застосування якого визначається
законами України.
Відповідно до Кодексу законів про працю
України ( 322-08
) особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його
дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в
тому числі матеріальна), умови
матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі
дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Прийняття на роботу
працівників шляхом укладення
з ними контракту власником або уповноваженим ним органом,
фізичною особою може здійснюватись у випадках, прямо передбачених законами.
На сьогоднішній день, контракт може бути
укладено, наприклад, з:
педагогічними та науково-педагогічними працівниками (частина
третя статті 54 Закону України "Про освіту") ( 1060-12 );
помічником адвоката (частина
перша статті 8 Закону України
"Про адвокатуру") ( 2887-12 ) та ін.
Порядок укладення контракту
при прийнятті (найманні)
на роботу працівників
регулюється, зокрема, Положенням про порядок укладання контрактів
при прийнятті (найманні)
на роботу працівників, затвердженим
постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня
1994 р. N 170 ( 170-94-п ), наказом
Міністерства праці України від
15 квітня 1994
року N 23 ( z0084-94 ) "Про затвердження Типової
форми контракту з
працівником", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28
квітня 1994 р. за N 84/293.
Слід зазначити, що
контракт як особлива
форма трудового договору повинен
спрямовуватися на забезпечення
умов для проявлення
ініціативності та самостійності працівника,
враховуючи його
індивідуальні здібності й
професійні навички, підвищення взаємної
відповідальності сторін, правову і
соціальну захищеність працівника.
Умови контракту, що погіршують становище
працівника порівняно з чинним законодавством, угодами
і колективним договором, вважаються недійсними.
Щодо порядку укладення
контракту доцільно відмітити,
що відповідно до статті
24 Кодексу законів
про працю України ( 322-08 ) контракт укладається у письмовій формі.
Контракт оформляється у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і
зберігаються у кожної із сторін контракту.
За згодою працівника копію укладеного
з ним
контракту може бути передано
профспілковому чи іншому органові,
уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення
контролю за додержанням умов контракту.
Контракт набуває чинності
з моменту його підписання або з дати, визначеної сторонами у контракті, і може бути змінений за згодою сторін, складеною у письмовій
формі.
Крім того, контракт
є підставою для
видання наказу (розпорядження)
про прийняття (найняття) працівника
на роботу з дня, встановленого у контракті за угодою
сторін.
Слід зазначити, що у контракті
передбачається:
- обсяги пропонованої роботи та вимоги до
якості і строків її
виконання;
- строк дії контракту;
- права, обов'язки та взаємна
відповідальність сторін;
- умови оплати й організації праці;
- підстави припинення та розірвання
контракту;
- соціально-побутові та інші умови, необхідні для
виконання взятих на себе сторонами зобов'язань,
з урахуванням специфіки роботи,
професійних особливостей та
фінансових можливостей
підприємства, установи, організації чи роботодавця.
Крім того,
доцільно відмітити, що питання стосовно порядку укладання
контракту з керівником підприємства, що
є у
державній власності, при найманні на роботу регулюється, зокрема,
Положенням про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності,
при найманні на
роботу, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. N 203 ( 203-93-п ),
постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 1995 р. N
597 ( 597-95-п
) "Про Типову
форму контракту з керівником підприємства, що є у державній
власності".