Погоріляк Юрій Юрійович

Погоріляк Ю.Ю. народився в с. Широке Виноградівського району. Закарпатської області в 1932 році в родині селянина-середняка. Як і всі діти з малих літ працював: пас корови, сіяв, орав із старшим братом ходив у початкову школу, а потім в семирічну школу яку закінчив у 1947 р.

У 1951 році закінчив хустське педагогічне училище і був направлений працювати вчителем математики у Розтоцьку семирічну школу Рухівського району. З 1952 по 1954 роки навчався в Ужгородському інституті. Під час навчання був сталінським стипендіатом і в 1954 році від студентів Закарпаття у м. Москві брав участь у святкуванні 300-річчя воз’єднання України і Росії. Після закінчення інституту 6 років працював вчителем математики Буківської восьмирічки, а з 1960 року – заступником директора Широцької середньої школи на протязі 23 років. Очолював Широцький консультпункт Виноградівської заочної школи

Писати почав пізно, після виходу на пенсію. Написав немало, збірок: «Краю мій» (2000), «Сонечко» (2003) – поезія для малят, «Сині гори» (2004),  «Споглядання вічності» (2004), «Зірки Виноградівщини» (2004), «Козацька доля» (2006), «Любов адама» (2006), «Зоряне надвечір’я» (2007), «Дух не вбити», «Жовтогаряча революція» (2006), але ще є багато ненадрукованих. Пише поезію. Тематика різноманітна: від кохання до політики, поезії для дітей та духовна література. Мріє видати свою прозу одноактні п’єси. Вдячний за матеріальну допомогу у виданні збірок голові Виноградівської ради.

1. Селехман М. Мрія світла і жива, як його серця ніжний дотик [Ю.Погоріляк] // Новини Виноградівщини. – 2003. – 1 березня. – с. 3.