|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
< |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
<<<<<<<На головну сторінку<<<<< Письменники і громадські діячі Виноградівщини |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жупанин Степан Відомий педагог, український письменник, лауреат премії імені Лесі Українки. Жупанин Степан Ілліч народився 18 січня 1936 р. в с. (тепер місто) Іршаві Закарпатської області в багатодітній сім'ї хлібороба. Закінчив філологічний факультет Ужгородського університету (1959). Учителював в Ільниці, Виноградові, де керував районним літературним об'єднанням «Пролісок». У 1973 р. закінчив аспірантуру в науково-дослідному інституті педагогіки України. Тоді ж захистив дисертацію «Естетичне виховання молодших школярів засобами пейзажної лірики». Кандидат педагогічних наук. Доцент. П'ятнадцять років викладав в Ужгородському університеті українську літературу, психологію, завідував кафедрою гуманітарних дисциплін, а з кінця 1986 р. завідує кафедрою педагогіки і психології та суспільних дисциплін Закарпатського інституту вдосконалення кваліфікації вчителів. С.Жупанин — автор біля сотні наукових праць на педагогічні теми. Ще навчаючись у сьомому класі, написав вірш «Мак та бджілка», який пізніше ввійшов до першої книжки «Бджілка» (1959). Вірші і казки С.Жупанина з'являються на сторінках газет, журналів «Барвінок» (1962. № 8; № 9; 1963. № 3, № 4; 1980. № 10; 1984. № 11), «Малятко» (1963. № 9; 1965. № 9; 1970. № 4), «Дошкільне виховання» (1975. № 10; 1982. № 10), «Прапор» (1986. № 1; 1988. № 5), «Україна» (1985. № 47), «Дукля» (1978. № 5; 1984. № 5), «Дружно вперед» (1989. № 7) та ін., антології української літератури для дітей «Веселка» (К., 1984. т. 2), багатьох українських читанок та інших підручників для початкових класів. Окремими виданнями вийшли книги для дітей «Сестрички-смерічки» (1962), «Гірська стежинка» (1965), «Світле озерце» (1975), «Ватра» (1981), «Смерековий край» (1985), «Лісовий світанок» (1986), «Світлячок та бджілка» (1989), «На високій полонині» (1993), «Сто загадок» (1993). Понад сто його віршів стали піснями. Покладені на музику А.Філіпенком, А. Кос-Анатольським, Д.Задором, Б.Фільц, Л.Дичко, А.Рябчуном та ін. Побачили світ книги пісень на його слова та музику А. Кос-Анатольського «Пісні для дітей» (1974), «Сонечко» (1983), «Журавлик» (1989), дитяча кантата на музику Лесі Дичко «Барвінок» (1983), збірка пісень для школярів «Ластів'ята» (1991), «Закарпатські візерунки» (1993). Займається також перекладацькою роботою. Окремою книжечкою «Помандрую завтра в ліс» (1977) в його перекладах з'явилися вірші російського поета І.Мазніна. У своїй книзі «Смерековий край» (1985) С.Жупанин відводить цілий розділ перекладам віршів знайомих йому дитячих поетів усіх республік тодішнього Союзу. Переклав з угорської ряд поезій Барбари Салаї, що живе на Закарпатті (Закарпат. правда. 1982. 8 верес.; 1986. 25 черв, та зб. Б.Салаї «Чарівний дзвіночок» (К., 1986). Автор багатьох нарисів про людей Закарпаття, статей та рецензій про творчість Ю.Гойди, М.Томчанія, Параски Амбросій, В.Ладижця, Марійки Підгірянки, Барбари Ссілаї, Ольги Рішаеі та сучасних молодих письменників. Разом з П.Скунцем упорядкував своєрідну дитячу антологію поетичних творів письменників Закарпаття під назвою «Карпатська весна», яка вийшла 1982 р. в Братіславі. Підготував читанку для молодших школярів «Сонячний світ» (1972) та збірку художніх творів для самостійного читання у початкових класах шкіл України з угорською, молдавською та польською мовами навчання — «С чего начинается Родина» (1987). Окремими виданнями в перекладі російською мовою з'явилися збірки «Лесные часы» (1974), «Кукушкины сапожки» (1981), «Рассвет» (1987), словацькою — «Зозулині чобітки» (1981), угорською — «Вівчарик» (1980), чеською — «Журавлику мій милий» (1977). Чимало творів С.Жупанина опубліковано в газетах, журналах та збірниках для дітей у перекладах на білоруську, молдавську, туркменську, таджицьку, казахську, осетинську, черкаську та ін. мови. Лауреат літературної премії ім. Лесі Українки (1994) за збірку казок, загадок, скоромовок «На високій полонині» (1993) і співаник для дітей «Закарпатські візерунки» (1993). Член Спілки письменників України з 1974 р. Помер 7 січня 2005 року
1. Літературна Виноградівщина: Минуле і сучасне/ Упор. В.Кіш. – Виноградів, 1995. – 65с. 2. Хланта І.В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Бібліографічний покажчик. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – 967 с. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||