Костак Василь

Костак Василь Васильович народився 28 липня 1931 року у селі Велика Чингава (Боржавське) у родині сільського будівельника. Початкову освіту здобув у народній восьмирічній школі рідного села, яка на той час була найбільшою в районі. Тут навчали дітей - поет Юрій Боршош - Кум'ятський, бунтар проти буржуазного режиму Михайло Лях, управитель школи, любитель-художнього слова Степан Дубровський, Микола Лебідь, який у свій час відкрив у с. Пушкіно знамениту «Школу під дубом».

Народна учителька Могда Попова - Пойкоші була Богом дана для виховання сільської дітвори. Вона на все нелегке життя залишилася одинокою, всю душевну красу і любов віддала дітям. І тому не дивно, що більше - 20 - ти її вихованців пішли слідом за нею: Марта Бровді, Анна Гнітило, Анна та Єлизавета Маргітич, три Марії Костак, Марія Онисько, Василь Костак, два Михайла Станинець, Юрій Могош, Юлія Савко, Василь Онисько, стали вчителями, а її святий світлий образ був для них путєводною зорею, яку вони пронесли через усе своє творче життя.

У 1944 - 1945 роках, двадцять п'ять кілометрів ходив пішки до Виноградівської горожанської школи, де за один рік закінчив два класи, на все життя зберіг уроки учителів Меланії Вагнер, Миколи Фотула, Василя Ком'ятія, Івана Більце, Юрія Ревая, Івана Бобика.

У 1945 - 1946 роках закінчив семирічну школу у Великих Ком'ятах, куди щодня долав пішки 20 кілометрів.

У 1948 році закінчив торгово-кооперативне училище - так звану, знамениту «Кубінійову академію». Після у 1949 році працював головним бухгалтером споживчого товариства у Великій Паладі.

У 1950 році закінчив Кам'янську середню школу Іршавського району. Цю школу тоді очолював талановитий організатор народної освіти Палаташ Василь Іванович. Тут сотні учнів здобули середню освіту з Реміт, Хмільника, Мідяниці, Дунковиці, Сільця, Заріччя, Осою, Великих Ком'ят, Боржавського, Оноку.

У 1950 році став студентом, режисерського факультету Київського театрального інституту ім. Карпенка - Карого. Тут сценічну майстерність викладали корифеї українського театру Наталія Ужвій, Амброзій Бучма, Гнат Юра, Поліна Нятко, колишній, у час війни, головний режисер МХАТу народний артист СРСР, професор Вільне.

На кіностудії ім.Довженка знімався у кінофільмі «Щедре літо».

Але за станом здоров'я із - за дуже важких матеріальних умов змушений був покинути любимий, з дитинства омріяний інститут. Фізична і духовна травми довго давали про себе знати.

З 1951 року - на педагогічній роботі в селах в селах району: Боржавському, Великій Копані, Чепі та на Київщині.

З 1960 року - директор Оноцької середньої школи, одночасно заступник голови колгоспу «Зірка» в с. Онок.

На відмінно закінчив заочно філологічний факультет Ужгородського державного університету.

Творчий доробок автора – повість «Син бурі», десятки оповідань, новел та художніх нарисів про кращих людей рідного краю, «На дорозі з минулого в майбутнє» (2006) «Багата скарбниця народної мудрості» (2007). Друкувався на сторінках районної та обласних газет. Неодноразово виходив переможцем у конкурсах на кращий друкований твір.

Нині - пенсіонер, ветеран війни та педагогічної праці. Проживає у селі Онок.

1. Літературна Виноградівщина: Минуле і сучасне/ Упор. В.Кіш. – Виноградів, 1995. – 65с.

2. Хланта І.В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Бібліографічний покажчик. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – 967 с.

3. В.Костак-Боржавський  На дорозі з минулого в майбутнє. – Онок, 2005. – 74 с.