|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
< |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
<<<<<<<На головну сторінку<<<<< Письменники і громадські діячі Виноградівщини |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Костюк Юрій Костюк Юрій Юрійович народився 3 березня 1912 р. в с. Сірмі (нині Дротинці) на Виноградівщині в селянській сім’ї. Серед відомих музикознавців, диригентів і хормейстерів, педагогів і фольклористів Закарпаття XX століття, як П.Милославський, Д.Задор, М.Кречко, М.Попенко, П.Лінтур та інші, особливо вирізняється самобутня й оригінальна постать Юрія Юрійовича Костюка. Народився він 3 березня 1912 року в селі Сірмі (нині Дротинці) на Виноградівщині в селянській сім'ї. Перші основні знання з теорії музики отримав Ю.Костюк у горожанській школі у Севлюші (Виноградові). З 1927 по 1931 роки навчається б учительській семінарії у Мукачеві. Потім—педагогічна робота. Спраглий до знань, Ю.Костюк мріє далі вчитися. Тому свою практичну і теоретичну музичну підготовку поглиблює у Празькій консерваторії. Після розпаду Чехословаччини з 1 січня 1939 року Ю.Костюк стає професором музики і співів учительської семінарії у Севлюші, а з 1941 року — у Мукачеві. У січні 1944 року його мобілізовано і згодом відправлено на фронт. Вночі 27 квітня того ж року в селі Раківчик біля Коломиї Ю.Костюк перейшов на бік Радянської Армії. У 1948 році назавжди переїжджає до Пряшева, допомагає розвивати музичну культуру українців Східної Словаччини. Займається педагогічною діяльністю. У 1953 році заснував перший професіональний Український ансамбль пісні і танцю, а в 1956 році—український народний ансамбль. Через два роки Ю.Костюк знову повертається до педагогічної роботи. З 1964 року — старший викладач, я з 1966 року й до виходу на пенсію (1976) — доцент Пряшівського педагогічного факультету Кошицького університету ім.П.Й.Шафа-рика. Кілька років завідував тут кафедрою музичного виховання. Першою народною піснею, записаною Ю.Костюком у 1928 році разом з мелодією, була «Ой винко, винко». Пізніше записує та обробляє пісні для дитячих і мішаних хорів) «Народні пісні підкарпатських русинів», який підготували Д.3адор, П.Ми-лославський і Ю.Костюк. Цей збірник і сьогодні не втратив своєї науково?, цінності, і в 1992 році з'явилося його факсимільне видання. У повоєнні роки Ю.Костюк записує українські народні пісні у селах Східної Словаччини. Він був ініціатором планомірного видання народних пісень Пряшівщини. Ряд пісень, записаних Ю.Костаком, публікувалися у збірниках «Українські народні пісні2 (Київ, 1955), •Збірник пісень для 1—6 класів загальноосвітньої школи з українською мовою навчання" (Братислава, 1955), "Закарпатські народні пісні (Ужгород, 1959), •Закарпатські народні пісні" (Київ, 1962), «Репертуарний збірник» (Пряшів, 1963, №2) та ін. Народні пісні, записані Ю.Костюком на Закарпатті та Пряшівщині, використовувалися ним у практичній музично-освітній роботі. Вони були основою репертуару всіх хорів, якими він керував. Юрій Костюк — автор ряду музичних творів, як кантата для мішаного хору "Токаїк" на слова поета Шацинського, хорові твори із супроводом "Вітчизно — мати" на слова згаданого поета, "Зберігайте мир" на слова І.Галайди. Певне місце в творчості Ю.Костака займає Інструментальна музика. Як музикант-виконавець Ю.Костюк прекрасно грав на смичкових інструментах — скрипці, альті, віолончелі, а також на фортепіано — інструменті, необхідному для кожного музиканта-професіонала. Усе на обдарованість, витривалість і цілеспрямованість Ю.Костюка. Чимало сил та знань віддавав Ю.Костюк педагогічній роботі. Він виховував музикою. На всіх заняттях вимагав від учнів та студентів максимальної активності. Крім цього, він був автором навчальних програм і методичних посібників з музичного виховання для українських загальноосвітніх шкіл. (-iv- Науково-дослідницька діяльність Ю.Костюка пов'язана з вивченням музичної культури нашого краю. На підставі багатого фактичного матеріалу про діяльність хорів у 1918 — 1938 роках написав наукову працю «Хорова культура Закарпаття і Пряшівщини», яка стала його доцентською дисертацією (1966). Пізніше він завершив ґрунтовну 600-сторінкову монографію "Закарпатоукраїнський музичний ренесанс", в якій всебічно висвітлюється музичне життя Закарпаття у міжвоєнний період (1918— 1938). Обидві важливі наукові праці тоталітарна цензура заборонила друкувати. На жаль, вони ще й сьогодні невідомі широкому читачеві. У рукописах знаходяться й інші музичні та фольклорні матеріали Ю.Костюка.
1. Хланта І.В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Бібліографічний покажчик. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – 967 с. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||