Пацкан Євдокія Панасівна

Пацкан Є.П. народилася 1921 року в селі Торговиця на Кіровоградщині в сім’ї сільського коваля. Згодом батьки переїхали в Новоархангельськ, де закінчила середню школу. Заочно навчалась в Кіровоградському педінституті і працювала у Вільшанській школі вчителем мови і літератури, а пізніше – інспектором райвно. Під час війни була членом підпільної групи партизанського загону.

В 1945 році переїхала на Закарпаття. На посаді літ працівника працювала в Тячівській, а потім у Виноградівській районних газетах. Перед виходом на пенсію десять років вела дитячі студії: літературну – «Росточок» та образотворчу «Чарівний пензлик».

Писати вірші почала ще в шкільній роки. Друкувалась в районній газеті, альманасі «Над Тисою». Поетичний доробок Є.Пацкан незначний. Але кожен її вірш позначений філігранною відточеністю слова, умілим наповненням в образі життя і думки. Така досконалість від самого життя, яке авторка нерозривно поєднала з мистецтвом слова, з вихованням. Тому що все своє життя працювала з творчою молоддю, щедро наділяла дітей скарбами своєї мистецької душі.

Пацкан Є.П. Життя прожить – не поле перейти;Роздуми; Колискова; В кого Ася вдалася?: Вірші // Новини Виноградівщини. – 1996. – 29 червня. – с.2

Пацкан Є.П. Йде весна над Тисою: Вірші для дітей. – Виноградів, 2001. – 41 с.

Пацкан Є.П. Зимою в Карпатах; Метелиця; Танець сніжинок: Вірші // Слово. – 2002. - №1. – с. 26