Міговк Петро

Народився 8 липня 1899 року в с. Горбки Виноградівського району в бідній сім’ї селянина. Рано залишився без батька. Закінчивши народну (початкову) школу, навчається у Севлюській горожанці а потім в учительській семінарії в Ужгороді. Її закінчує П.Міговк у 1925 році. На «відмінно» і то призначається завідуючим початкової школи в с. Чорна.

Писати почав ще в семінарії. З 1924 року його вірші та оповідання друкуються в різних газетах «Свобода» друкує перший прозовий твір П.Міговка  - новелу «Даремний скарб». 1928 року з’являється перша віршова п’єса «Надорогу щастя», «Вінок матері», «Подвійна радість», «Михля»…

1939 рік П.Міговк працює в Королеві, де і був арештований і відправлений у концтабір до Вор’ю-Лопоша. Після двомісячного табірного утримання працює в Колодному на Тячівщині.

1941 року видає зб. Оповідань «малі люди», книжечку для дітей «Смішний лицар», 1943р. – збірку «Вірний приятель». 1944 р. друкує повість «Кривавий хутарь». Новостворена Спілка письменників виключила П.Міговка з літературного процесу П.Сніжник, П.Хворостник, П.Кривич, П.Соломонович, Харлампій Луч – все це П.Міговк – забуті надовго.

З 1960 року живе в дочки у Бегегові. Тут і помер у 1967 р.

1. Літературна Виноградівщина: Минуле і сучасне/ Упор. В.Кіш. – Виноградів, 1995. – 65с.

2. Хланта І.В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Бібліографічний покажчик. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – 967 с.